Гості з майбутнього: нові технології, якими запам’ятається 2015-й

размещено в: Новости | 0
Гості з майбутнього: нові технології, якими запам’ятається 2015-й
0 голосов, 0.00 общий. рейтинг (0% сумма)

Від автономних автомобілів і “Wi-Fi з лампочки” до процесорів майбутнього і смартфонів на водневих батареях – Вести.Hi-tech згадують головні “технології майбутнього”, які у 2015-му році перестали бути фантастикою або навіть перебралися з лабораторій у магазини.

Автономні автомобілі

2015-й став роком, коли автомобілі без водія стали на всю тестуватися на дорогах загального користування. Лідером тут залишається Google, показав власну модель “автономного таксі”. За чутками, на початку 2016-го буде оголошено про партнерство Google і Ford, спільне підприємство яких займеться масовим випуском подібних машин.

Метою проекту є створення більш безпечних автомобілів, ніж керовані людьми. В даний час в США в автокатастрофах щорічно гинуть близько 33 000 чоловік, а по всьому світу – близько 1,2 млн. Машини зможуть в критичних ситуаціях реагувати швидше людей і зберігати людські життя. Не виключено, що через пару десятків років людям взагалі заборонять самим сідати за кермо. В Японії “роботакси” можуть з’явитися вже в майбутньому році.

Однак проект Google — далеко не єдиний. Власні, поки “лабораторні” автономні машини проектують багато провідні автовиробники. Намагаються не відстати і IT-компанії — наприклад, по стопах Google вирішив піти китайський аналог американського пошуковика, компанія Baidu. Apple як завжди тримає все в секреті, але, судячи з усього, над “аймобилем” працює вже не одна тисяча людей, а його випуск може відбутися в 2019 році. Не дивно, що аналогічні кроки робить і Samsung.

Інтернет скрізь

Найбільші світові IT-компанії не готові миритися з тим, що їх сервіси недоступні в багатьох регіонах через елементарну відсутність зв’язку або її надмірної дорожнечі для більшості населення. Google, наприклад, готова забезпечити зв’язком важкодоступні райони Індонезії — передавачі розмістять на повітряних кулях. У своєму нинішньому втіленні Project Loon (так називається проект) використовує для зв’язку ту ж технологію, що і звичайні стільникові вишки – LTE, хіба що пропускна здатність менше. Сигнал з наземної станції передається на найближчий до неї аеростат, а потім «подорожує» між сусідніми аеростатами, поки не досягне стаціонарного наземного приймача (в цьому випадку швидкість передачі даних вище – до 22 Мбіт/с) або смартфона (до 5 Мбіт/с). Окремі шари можуть тримаються в повітрі, вміло використовуючи повітряні течії, до півроку.

Схожий проект, що передбачає роздачу інтернету через безпілотники, розробляють у Facebook. Причому мова йде не про якомусь невеликому дрон, а про цілий літаку розміром з пасажирський лайнер. Він буде харчуватися від сонячних батарей і парити в стратосфері на висоті від 20 до 30 тисяч метрів, щоб не заважати цивільної авіації. Втім, це поки лише задумки.

Ще один проект, який намагається вирішити ту ж задачу іншими засобами, розвиває один з піонерів ідеї повної інтернетизації планети — компанія OneWeb, співробітничає в цій справі з Virgin і Qualcomm. В рамках проекту вже домовилися з Airbus про виробництві 900 компактних супутників зв’язку. Їх будуть запускати на низьку орбіту, щоб створити найбільшу супутникову угруповання в історії. Головна проблема — супутники істотно дорожче повітряних куль, весь проект обійдеться в 2 мільярди доларів. З-за цього вартість послуг, швидше за все, буде не по кишені середньостатистичному мешканцю Африки або Індонезії.

Li-Fi Wi-Fi з лампочки

У минулому році за межі лабораторій вперше вийшла нова технологія передачі даних за допомогою світла — але не по оптоволокну, а за допомогою спеціальних освітлювальних приладів і приймачів. Називається вона по аналогії із звичним Wi-Fi — Li-Fi, і Wi-Fi, призначена для передачі даних на близькі відстані. Технологія використовує для передачі даних на високих швидкостях світло видимого спектру, на крихітні проміжки часу, включаючи і відключаючи світлодіоди.

«Блимають» такі передавачі настільки швидко, що око побачити мерехтіння не в стані – тобто їх можна використовувати для освітлення. Швидкість передачі даних в ході тесту в реальних умовах офісів і виробничих приміщень склала 1 гігабіт в секунду. Правда, швидше за все, витіснити Wi-Fi у нової технології не вийде — адже дані c її допомогою можна передавати лише в умовах прямої видимості і при світлі. Але в певних сценаріях використання перспективи у неї є.

Натискання із зусиллям

Дотик, дотик і утримання, свайп — способів взаємодіяти з сенсорними екранами та іншими аналогічними пристроями введення до 2015-го було не так багато. В цьому році до них додалося “натискання з зусиллям”, піонером впровадження якого в комерційних продуктах стала компанія Apple. Спочатку технологія під назвою Force Touch прийшла в тачпади “макбуков” нового покоління, потім в Apple Watch, а на початку осені, вже під назвою 3D Touch, з’явилася в нових “айфонах”.

Ідея проста — тачпад або сенсорний екран розпізнають силу натиснення за допомогою розміщених під поверхнею датчиків і відповідним чином реагують на екрані малюється більш або менш жирна лінія, з’являється додаткове контекстне меню або віконце швидкого перегляду контенту. Поки реальної користі від нововведення, прямо скажемо, небагато — проблема, здається, дефіцит ідей у розробників ПО. Існуючі реалізації (меню швидких дій по сильному натисканні на піктограму програми, перегляд вмісту листування прямо з “Вхідних”) корисні і зручні, але не “чіпляють” більшість користувачів настільки, щоб увійти в них у звичку. Будемо сподіватися, що це тимчасово, і чекаємо аналогічної функціональності в Android-флагманах 2016 року.

Штучний інтелект і машинне навчання

У 2015-му найбільші IT-компанії і дослідницькі лабораторії продовжили розробки в галузі штучного інтелекту, причому не тільки суто наукові, але й з прицілом на застосування ІЇ у персональних технологіях, таких як мобільні додатки та сервіси. Розроблений Google ІІ навчився сам вигравати у відеоігри, алгоритми машинного зору виявилися розумнішими мистецтвознавців, а один медичний суперкомп’ютер навіть почав пророкувати дату смерті пацієнта з точністю до 96%.

Розробки в області ШІ, як відкриті, так і секретні, йдуть все активніше. Google взагалі зробила свою систему машинного навчання TensorFlow відкритою для всіх бажаючих. Ця система допомагає вирішувати такі завдання, як розпізнавання мови, «розумний» пошук знімків в хмарному сервісі, автоматичні відповіді в пошті і просунуте формування видачі з нетиповим запитів в інтернет-пошуковику. Apple, як завжди, мовчить, але десятками набирає в штат фахівців з ІІ і скуповує профільні стартапи. Facebook ж анонсувала М — віртуального помічника, який використовує штучний інтелект, який “оселиться” у сервісі Facebook Messenger. Щось схоже, за чутками, готує і Google.

Не дивно і те, що у багатьох такий бурхливий розвиток технологій ШІ викликає побоювання — фільми про Термінатора і повстання машин явно зробили свого часу сильне враження і на Ілона Маска, і на Стівена Хокінга. Маск і група його однодумців, яка включає провідних інвесторів Кремнієвої долини (Сем Алтман, Пітер Тіль, Джессіка Лівінгстон), оголосили в кінці 2015-го про створення некомерційного венчура OpenAI. Його мета – фінансувати відкриті дослідження в області штучного інтелекту (ШІ). Загальна сума інвестицій в проект може досягти мільярда доларів. Творці фонду побоюються, що закритість IT-компаній, що розробляють власні потужні ІІ без контролю з боку незалежних експертів і громадськості, може призвести до непередбачуваних наслідків.

Батареї та енергоефективність

Збільшувати до нескінченності розмір батарей в смартфонах неможливо (хоча деякі намагаються) — очевидно, що необхідний якісний технологічний прорив. Також очевидно, що автори такого прориву можуть заробити мільярди — адже “довгограючий” смартфон потрібен усім. Тому корпорації і лабораторії по всьому світу у поточному році продовжили вкладати значні кошти та інтелектуальні ресурси в розробку нових акумуляторних технологій.

Так, Sony веде розробку нового типу мобільних акумуляторів з електродом на основі сірки, ємність яких буде на 40% перевершувати обсяг літій-іонних аналогів. Головна проблема таких батарей — в недовговічності. Подолати її дослідники сподіваються до 2020 року. А ось британська компанія Intelligent Energy зуміла розмістити в стандартному корпусі iPhone 6 водневу паливну клітинку. Коли технологія буде коммерциализована, розробники розраховують, що у смартфонів будуть спеціальні слоти для картриджів Intelligent Energy. У кожному з них буде достатньо виділяє водень порошку, щоб смартфон працював без додаткової підзарядки протягом тижня. За чутками, працює над власною версією “довгограючого” акумулятора і Google.

Інженери намагаються підвищити і швидкість зарядки. Останнє досягнення фахівців з лабораторій Huawei — десятикратне прискорення процесу заповнення батареї. Їм вдалося заповнити акумулятор ємністю 600 мАч до 68% всього за дві хвилини, а батарею на 3000 маг – на 48% за п’ять хвилин. А фахівці з Стенфорда продемонстрували алюмінієво-іонні батареї, зарядка яких займає всього одну хвилину. Правда, всім згаданих проектів до комерційної реалізації поки дуже і дуже далеко.

Процесори і пам’ять

Не стояли на місці в 2015-му і технології виробництва процесорів — з вигляду еволюційний, процес їх розвитку на насправді складається сьогодні з безлічі маленьких технологічних революцій. Адже дотримуватися “Закон Мура” (число транзисторів на одиницю площі кристала повинне подвоюватися кожні 2 роки) стає все складніше. Влітку 2015-го IBM оголосила про створення перших робочих зразків процесорів з транзисторами розміром 7 нанометрів. Нагадаємо, в даний час найбільш прогресивні з доступних на ринку мікропроцесорів виробляються по 14-нанометровому техпроцесу. Samsung оголосила, що розробила технологію виробництва чіпів з 10-нанометровими транзисторами, однак до початку виробництва пройде ще чимало часу. Роадмап Intel в даний час передбачає випуск 10-нанометрових чіпів лише в 2017-му році.

Зате Intel відзначилася на терені інновацій в області чіпів пам’яті. Разом з Micron вона анонсувала абсолютно новий клас енергонезалежній пам’яті 3D Xpoint (вимовляється як “крос-поінт”), який у тисячу разів швидше і довговічніше, ніж поширена сьогодні (і винайдена в далекому 1989-му році) технологія флеш-пам’яті NAND. 3D Xpoint може використовуватися як в якості системної, так і енергонезалежній пам’яті. Іншими словами, вона може виступати в якості заміни і оперативної пам’яті комп’ютера, і SSD-накопичувача, так як дані не стираються після вимикання пристрою. У тому ж напрямку працюють і конкуренти — HP і SanDisk.

Ще одним трендом року в області напівпровідників стало імпортозаміщення. Такі країни як Китай і Росія все менше готові покладатися на процесори, розроблені в США – раптом АНБ і ЦРУ сховали там свої бекдори? “Удар у відповідь”, втім, пропорційний розміру економік. В Росії зробили свій багатоядерний процесор, а от Китай має намір, схоже, створити третього найбільшого виробника напівпровідників у світі, причому, в тому числі, за рахунок придбання часток в американських компаніях.

Оставить ответ