Вести.net: синтез мови від “Яндекса” і плата за репости

размещено в: Новости | 0
Вести.net: синтез мови від “Яндекса” і плата за репости
0 голосов, 0.00 общий. рейтинг (0% сумма)

У найближчому майбутньому іномарки можуть заговорити голосом “Яндекса”. Російська компанія планує експортувати свою технологію розпізнавання і синтезу мови. Продуктом вже зацікавилися деякі автовиробники, у тому числі європейських. Ну а в самому Євросоюзі починається новий виток війни за права ЗМІ в Інтернеті. Парламентарії готують до публікації законопроект, який зобов’яже новинні агрегатори і соцмережі платити авторам за публікацію їхніх статей.

***

“Яндекс” виводить свої мовні технології на міжнародний ринок. Для цього російська компанія найняла топ-менеджера американського розробника лінгвістичного ЗА “Ньюанс” Віталія Юрченка. Він очолив підрозділ Яндекс SpeechKit, яке і займається всім, що пов’язано з розпізнаванням і синтезом мови.

Як повідомляється, одним з пріоритетних напрямків стане автопром — компанія вже підписала угоду з “КамАЗом”, а також співпрацює з Toyota і Honda. За словами представників “Яндекса”, мова йде про створення продукту, який дозволить управляти мультимедійними пристроями, клімат-контролем і навігацією, не відволікаючись на натискання різних кнопок. Причому, система зможе не тільки приймати повідомлення, але і сама спілкуватися з водієм.

“На даний момент у нас є повний стек мовленнєвих технологій, які включають в себе розпізнавання мови, синтез мови, розуміння сенсу сказаного тексту, технологія для ведення діалогів, і зараз ми цей стек доповнюємо технологією голосової біометрії — коли по голосу можна дізнатися, хто з нами розмовляє, який конкретна людина”, — розповідає Денис Філіппов, голова напряму мовних технологій “Яндекс”.

Звичайно ж, створення програмного забезпечення для автомобілів — це лише один з напрямів. В “Яндексі” планують розробку продуктів для телекомунікаційних компаній, які все більше прагнуть механічну роботу співробітників колл-центрів перенести на плечі штучного інтелекту. Крім цього, як заявляють в “Яндексі”, продукт може бути цікавим і для медичної галузі.

“Всі дії лікарів повинні бути зафіксовані, — додає Денис Філіппов. — Зараз у різних країнах застосовуються різні способи. У деяких країнах традиційно сидять помічники лікаря, які все набирають на комп’ютері або навіть записують від руки. Це дорого, неефективно”.

Багато компоненти мовленнєвої технології від “Яндекса” вже успішно працюють. У лютому цього року компанія запустила спільний проект з “Мегафоном”, в рамках якого як раз і був створений віртуальний оператор колл-центру. За словами представників “Яндекса”, російський ринок мовленнєвих технологій знаходиться фактично на стадії створення, і попит тільки формується — в той час як міжнародний вже потребує подібних продуктах. Згідно з оцінками, його обсяг зараз оцінюється від 2 до 5 мільярдів доларів в рік, і вже в найближчому майбутньому ця цифра може подвоїтися.

***

За репости доведеться платити. Влада Євросоюзу обіцяють до кінця вересня підготувати проект поправок до закону про інтелектуальну власність. Згідно йому, новинні агрегатори, такі як Google News, та соцмережі — більше не зможуть безоплатно публікувати у себе статті і навіть цитати з газет і журналів.

Згідно з документом, засобів масової інформації будуть подані приблизно такі ж права, які зараз є у музичних і кіностудій. Тобто хочеш використовувати контент, оформляй угоду з автором і плати. Причому ексклюзивні права видавництвам планують видавати чи то 20, чи то на 50 років. Битва оффлайнових медіа-гігантів за місце в Інтернеті йде вже не один рік.

Отримати всю інформацію на одному сайті простому користувачеві дійсно набагато простіше, ніж ходити по безлічі посилань. У Британії, наприклад, вважали, що місцеві ЗМІ втрачають через новинних агрегаторів і соцмереж близько 15% виручки. У той же час гонитва за трафіком сильно б’є по так званій серйозній журналістиці — жовті заголовки привертають набагато сильніше, ніж яке-небудь розслідування.

Проте боротьба з такими гігантами як Google або Facebook може виявитися досить витратною і ще невідомо, чи принесе плоди, враховуючи історію конфлікту. У 2006 році один з бельгійських судів встав на сторону кількох місцевих газет і заборонив Google публікувати посилання на їх статті. Відповідь був цілком очікуваним: сайти цих газет були просто виключені з результатів пошуку. Відвідуваність сторінок звалилася, і в 2012 році бельгійці все-таки пішли на мирову угоду.

Точно так само воювати з Google намагалися по черзі Франція, Німеччина та Іспанія. Всі три країни зазнали нищівної поразки і були змушені рятувати свій трафік і домовлятися з пошукачем. Тепер, мабуть, на онлайн агрегатори спробують навалитися усім Євросоюзом. Втім, навіть в самому Європарламенті далеко не всі впевнені в тому, що це правильний підхід. Як пише в своєму блозі одна з парламентаріїв, щоб контролювати дотримання авторських прав, доведеться створювати цілі структури на зразок ContentID у YouTube. А на відміну від Google, таких грошей на захист свого контенту у Євросоюзу може просто не виявитися.

Оставить ответ